Нарешті Івана відпустили .
Він був відправлений назад до своєї кімнати , де отримав чашку кави , два яйця , зварені не круто , і білий хліб з маслом .
З'ївши і випивши все запропоноване , Іван вирішив дочекатись когось головного у цьому закладі та у цього головного добитися - таки і уваги до себе , і справедливості .
І він дочекався його , і дуже швидко після сніданку .
Несподівано відчинилися двері в кімнату Івана , і до неї увійшло багато людей у білих халатах .
Попереду йшов ретельно , по-акторськи виголений чоловік років сорока п'яти , з приємним , але дуже пронизливим поглядом і ввічливими манерами .
Уся свита проявляла увагу і повагу до нього , і тому вхід його вийшов дуже помпезним .
" Як Понтій Пилат ! " — - подумалось Івану .
Так , це був , безсумнівно , начальник .
Він сів на триногу , а всі залишилися стояти .
