Ваші випускники активно допомагають своєму факультету та Могилянці загалом .
В яких формах відбувається ця допомога ?
Це і матеріальна , і моральна допомога .
Матеріальна зрозуміло , а моральна — у чому полягає ?
Я з ними раджусь , якщо виникають різні критичні ситуації , як бути .
Що треба казати студентам , щоб вони зрозуміли , що поводять себе неетично .
А якої допомоги Ви взагалі потребуєте в майбутньому від студентів ?
Оскільки я безпосередньо займалася створенням клубу випускників нашого факультету , то з ними узгоджувала , які завдання потрібно вирішувати в клубі .
Перше завдання , яке ставилось перед нами , – це утворення партнерської мережі , щоб випускники знали , де працюють " свої " , до кого звертатися за допомогою з працевлаштуванням , зростанням кар’єри .
Тому коли студенти йдуть в якусь компанію , то знають уже , що там є наш випускник .
Третє завдання полягає в тому , що випускники допомагають нашим студентам у працевлаштуванні та проходженні виробничої практики .
Практика у нас дуже коротка — лише 2 тижні , і якщо якісь компанії погоджуються взяти студентів , то все одно не надають їм потрібної інформації ( це зазвичай практика « принеси - віднеси » або « переклади » ) .
Останній пункт — це фінансова підтримка факультету .
Випускники заснували грант « Найкращому методисту факультету » і будуть уже втретє вручати цей грант на дні факультету .
Вони допомагають нашим студентам , які отримали запрошення для участі в досить коштовних закордонних наукових конференціях , повну вартість яких Могилянка не може проплатити .
Також вони спонсорують різні проєкти , наприклад , « Фенікс » , який у нас уже другий рік — вища нагорода факультету .
Далі ми з ними працюємо над тим , щоб вони спонсорувати зарплатню викладачів , яких ми запрошуємо , бо штатні педагоги , зазвичай , почувши про заробітню плату , відмовляються .
В результаті наші студенти багато втрачають , бо запрошуємо ми , зазвичай , відомих серйозних практиків .
Окрім цього , випускники вже заснували стипендію для викладачів , яких ми запрошуватимемо для читання лекцій .
Отже , ідей та проєктів у нас багато .
Пане Олексію , яке Ваше життєве кредо ?
Я керуюсь стародавнім китайським принципом : " Далеко йде той , хто м'яко ступає " .
Тобто не робити нічого поганого , щоби потім не було соромно перед самим собою .
Ваша стратегія боротьби з проблемою .
Проблема , як кажуть , " It’s a matter of perception " — все залежить від того , як ви її сприймаєте — може бути проблемою , а може й не бути .
Якщо проблеми зі здоров’ям дітей чи близьких , то це однозначно проблема , яку потрібно розв'язувати .
А якщо проблема , скажімо , в бізнесі , то це все відносно .
Я не можу сказати , що в мене є конкретна стратегія , тому що все залежить від ситуації .
Можна зараз зануритись у психологію і навести приклад за Фройдом про фрустрацію .
Тобто якщо у вас проблема , є декілька варіантів дій .
Наприклад , Ви приходите в гості з хлопцем , а там грає дівчина на піаніно .
Хлопець каже : « вау , оце дівчина , просто моя мрія » .
А ви не вмієте грати на піаніно , тобто виникає проблема , яка має декілька шляхів виходу з неї .
Перший , що ви комплексуєте , переживаєте , страждаєте , тобто це просто відступ від проблеми , — це найгірший метод .
Можна піти іншим шляхом : щось інше придумати , наприклад , станцювати .
Це називається перейти проблему .
А можна взагалі сказати : « Якщо хлопцю подобається інша , то навіщо він мені ?
Зате я класно граю на губній гармошці .
І до побачення » .
В різних випадках прийнятними можуть бути різні рішення .
Тому загальне питання — загальна відповідь .
Яка , на Вашу думку , різниця між успішним проєктом та неуспішним ?
Критерієм успішності є те , що Ви успішні .
Якщо навіть проєкт не був дуже успішним , але й не очікувалось успіху , то це вже успіх .
На майстер - класі , що відбувається сьогодні , Ви виступаєте в ролі спікера .
Яку мету Ви ставите перед цим заходом ?
" Майстер - клас " якось дуже голосно звучить .
Сьогодні відбувається подія , яку ми робимо щорічно .
В нас проходить відкрите спілкування зі студентами , де студенти спочатку кажуть те , що вони очікують від мене почути , що б їм було цікаво .
А я , відповідно намагаюсь протягом півтори години відповісти на їхні запитання різного характеру : комусь цікаво , як знайти роботу , комусь — як вчитися за кордоном , інших цікавить , як вийти з кризи підприємствам .
Я даю відповіді , керуючись моїм суб’єктивним досвідом , який , можливо , не є апріорі правильним .
Я показую свою точку зору , свій досвід , що може бути корисним для студентів .
Головна мета таких спілкувань — дати студентам більше інформації для того , щоб вони могли вільно думати , спокійно вирішувати , як діяти в тій чи іншій ситуації ; що є різні шляхи вирішення , різні шляхи погляду на базові проблеми .
Мета здійснюється , коли студенти починають мислити ширше , а не тільки короткотерміново , наприклад , як знайти роботу , як поїхати за кордон .
Виникає питання : а далі що ?
Яких результатів Ви очікуєте від студентів ?
Головним результатом є те , що вони починають думати .
Якщо наше спілкування навіюватиме їм якісь думки , буде корисне в їхньому подальшому майбутньому , тоді це успіх .
Найголовнішим критерієм успіху для мене є те , що люди починають думати ї запитувати — якщо є питання , це означає , що людина вже мислить .
Ви регулярно допомагаєте своїй альма - матері .
Ви навіть визнавались найкращим грантодавцем Могилянки .
Це було у 2008 році , мене було визнано « Благодійником року » .
Насправді , сума , яку я пожертвував , не була такою вже й значною , для порівняння , були люди , які давали набагато більше грошей , аніж я .
Можливо , причиною цього було те , що я вкладав гроші в гуртожиток .
Я не хотів вкладати їх у безліч проектів , а хотів вкласти в базові – ‘” back to basis ” .
В мене є персональний погляд на базові речі : дуже важко спілкуватись зі студентом , розповідати йому про якийсь космос , якісь віртуальні речі , коли в нього немає місця , щоб нормально поїсти , немає де зберігати їжу , немає можливості прати речі .
Саме на цих речах я сфокусувався , тому що сам вчився і знаю , що таке гуртожитки , відповідно , такі базові речі , як переобладнання — пральні машини , сушки , холодильники дуже важливі .
Також була така ситуація , що було дуже холодно взимку і гаряче влітку в актовому залі настільки , що там було неможливо сидіти і слухати .
Минулого року я виправив цю ситуацію .
Які ваші мотиви ?
Наприклад , за кордоном є така практика , що студенти допомагають своїм вишам після закінчення навчання , однак ними керують здебільшого меркантильні інтереси , оскільки що більше вони вкладають у ВНЗ , то більше їм повернеться — там такий принцип .
В Україні це значно рідкісніше явище , тут людьми керують більше патріотичні погляди , особисте бажання , а не вигода .
А що Вас спонукає допомагати своїй альма - матер ?
По-перше , за кордоном , усупереч розповсюдженому міфу , лише одиниці вкладають фінанси у свої ВНЗ після закінчення навчання .
Я навчався у виші за кордоном , тому на власні очі бачив цю ситуацію .
З мого курсу лише одна чи дві людини якоюсь мірою підтримують цей заклад , навіть можна сказати , беруть опосередковану участь , навіть не активну .
Мої мотиви — персональні .
Мені приємно це робити , в мене тут позитивні емоції .
Тут відбувалося моє становлення , кохання , важкі часи , цікаві часи .
Я вважаю , що академія дала мені серйозний поштовх як особистості .
У мене є персональний грант , хоч це й невелика підтримка , однак регулярна ( прим . Наталія Юріївна , що теж брала участь у нашій розмові , не погоджується щодо її незначущості : " Наприклад , без цієї підтримки я б не взяла участь у міжнародній конференції " ) .
Коли ви проходите певний етап свого життя , ви згадуєте , що корисного зробили , таким чином формуючи собі самооцінку .
Це річ , яка допомагає мені поважати себе завдяки тому , що я роблю корисні речі .
Це не для галочки , не для суспільства , — я роблю це сам для себе .
Коли мене запрошують для вручень грамот , мені не дуже комфортно , тому що публічність не є моєю метою .
Оскільки Ви – Президент Довірчої Ради , досить часто доводиться мати проблеми у підборі кадрів .
За якими критеріями Ви підбираєте молодих співробітників , зокрема випускників вишів , учорашніх студентів , без досвіду роботи ?
Для мене головним фактором є бажання студентів учитися і працювати , зокрема , над собою .
Принциповим для мене є ставлення до роботи та оцінка себе і своїх можливостей , що часто є досить суб’єктивною .
Людина , що має надлишкову впевненість у своїх силах , зупиняється в розвитку , стоїть на місці .
Також дуже важливим у нашій роботі є вміння спілкуватися з людьми .
Я часто зустрічаю студентів , які приходять працювати без здатності адаптуватись до практичної роботи , наприклад , від роботи з числами важко переключитися на роботу з людьми , – а це є одна з основних навичок , необхідних у нашій роботі .
Які Ваші плани на майбутнє ?
Ви збираєтесь продовжувати співпрацю з Могилянкою ?
Я регулярно допомагаю своїй альма - матер і надалі робитиму це .
Воно мені приносить задоволення , приїжджаючи сюди , я згадую минуле , знову почуваюся студентом .
Хоч я й зайнята людина , але головне ж бажання — якщо воно є , то й час можна знайти .
