" Найспекотніші місця у пеклі призначені для тих , хто у часи кризи зберігав нейтралітет " .
— Данте Аліг’єрі , відомий експерт з пекла ( закреслено )
— Джон Ф . Кеннеді , перекручувач цитат
Особливим випадком сигналізування дорослості , що вартий окремої уваги , є прояв нейтральності або відкладеного судження , мета якого — сигналізувати зрілість , мудрість , неупередженість або просто кращу точку зору .
Прикладом такої поведінки може бути шкільний директор , який приймає рішення стосовно двох дітей , котрі влаштували бійку на шкільному майданчику .
Такий директор суворо говорить : " Не має жодного значення , хто розпочав бійку , що *має * значення , це те , хто її припинить " ( інший варіант : " хто буде розумніший припинити бійку " ) .
Звісно , хто саме розпочав бійку має *величезне * значення .
Директор може не мати доступу до надійної інформації щодо цього критичного факту , але , у такому випадку , він має казати саме це , замість відкидати важливість факту того , хто саме завдав першого удару .
Нехай один із батьків спробує вдарити директора , і ми подивимось , наскільки переконливим суддя вважатиме аргумент “ не має жодного значення , хто розпочав бійку ” .
Але для дорослих , бійки , які влаштували діти , — це просто незручність , і , з точки зору комфорту дорослих , немає жодної різниці , хто саме розпочав бійку , бо все , що має значення з цієї точки , — якомога швидше припинення бійки .
Я вважаю , що схожа динаміка обумовлює випадки у міжнародній дипломатії , де Великі Держави суворо наказують меншим групам припинити битися просто зараз .
Для Великих Держав немає жодного значення , хто розпочав бійку , хто провокував або хто непропорційно відповів на провокацію , — тому що для Великих Держав тривала незручність є лише функцією тривалого конфлікту .
" Та невже Ізраїль та Хамас не можуть просто порозумітися ?"
Це саме те , що я називаю " прикидатися мудрим ” .
Звичайно , існує багато способів сигналізувати мудрість .
Але намагання сигналізувати мудрість , відмовляючись робити припущення , відмовляючись аналізувати докази , відмовляючись виносити вирок , відмовляючись ставати на той чи інший бік , залишаючись вище всіх цих розбратів та дивлячись згори поблажливим поглядом , словом , нічого не роблячи і нічого не кажучи , — мені здається особливо претензійним .
Пауло Фрейре казав : " Залишатися осторонь конфлікту між сильним та слабким не означає бути нейтральним , це означає приймати сторону сильного " .
Дитячий майданчик — це чудове місце бути хуліганом і дуже неприємне місце бути жертвою .
Так само у міжнародній політиці : світ , у якому Великі Держави відмовляються ставати на чийсь бік , вимагаючи лише негайно припинити бойові дії , є чудовим місцем для агресорів та дуже неприємним місцем для тих , проти кого спрямована ця агресія .
Зрозуміло , у такому світі *зручно* бути Великою Державою або шкільним директором .
