Є брехня , є велика брехня і є статистика в руках гуманітарія .
Давайте я вам розповім про роботу математика на одному доволі простому прикладі .
За приклад дякую , який любить потролити урбаністів , переважно справедливо .
Усе почалось із того , що поліція за 5 років після початку розмов про це таки спромоглась поставити камери автоматичної фіксації .
І вже за місяць один урбаніст , " проаналізувавши " статистику , шле Бахматову звернення , що тупа поліція ставить камери зовсім не там , де збивають людей , принагідно скаржачись , що збирати дані в Україні — це ще той квест ( що , до речі , чистісінька правда )
Припускаю , що дані навіть зібрані відносно акуратно , тому що на карті дуже добре видно , що більшість людей збито на великих магістралях типу проспекта Перемоги , Глушкова , Бажана тощо . Що доволі природно — люди намагаються їх перебігти і потрапляють під колеса .
На ці дані автор " дослідження " накладає карту камер автоматичної фіксації і жаліється , що лише 6 з 20 стоять на вулицях , де збивають людей .
Якщо так щиро — дослідження красиве , дуже миле й емоційне .
Таке трапляється , коли людина розібралась , як красиво робити інфографіку .
Проблема в тім , що паралельно вона взагалі забила на зміст і взаємозв'язки .
Що природно , бо з підтверджувальним упередженням досить важко боротись не спеціалістові .
Давайте , поступово вибудовуючи модель , спробуймо розібратись , що не так .
Перше завдання , яке перед нами стоїть , — це визначити " небезпечність " дороги .
І тут геть не так просто порахувати кількість аварій або смертей на конкретній дорозі з багатьох причин .
Основна описана вище — це доволі природно , що якщо ти перебігаєш велику магістраль — тебе часто збиватимуть .
Відношення кількості загиблих до тих , хто перебігає , теж узяти не вдасться — по-перше , даних немає ; по-друге , в такому випадку столичний травмай чи метро — найнебезпечніший транспорт .
А для того , щоб узяти необхідну метрику , треба спершу придумати модель .
Модель — це короткий опис принципів і цілей функціонування системи — певного рівня спрощення реального процесу .
Яка ціль доріг ? Прискорити наше наближення від пункту A до пункту B .
З цієї точки зору корисність дороги визначається кількістю людей , які проїжджають нею за одиницю часу .
" Шкідливість " дороги — в заподіяній шкоді здоров'ю учасників руху , які дотримуються правил .
І якщо взяти відношення таких корисності і шкідливості — виявляється , що камери стоять не так уже й по-тупому .
Далі цікавіше , хоч ми і заходимо на цинічну територію страховиків і математиків .
Уявімо , що людина перебігала умовний проспект Бажана і її не збили .
Але через те машині довелось загальмувати і утворився затор . Є дуже хороші візуалізації , як вони утворюються часто через неймовірні дрібниці .
Нехай затор вийшов незначний — потрібно постояти всього 10 хвилин .
Нехай за хвилину проспектом проїжджає 50 машин ( по 2 людини в середньому ) .
Ну і нехай пробка протрималась лише 30 хвилин .
Таким чином людина , яка перебігала дорогу , забрала в учасників руху сумарно 50 * 2 * 10 * 30 хвилин — це близько трьох тижнів .
Просто перебігши дорогу .
що , насправді , не дуже страшно , тому що умовний програміст фб , який допустив баг , що затримав користувачів на 15 секунд , " уб'є " близько 6 людей , якщо рахувати , що в середньому людина живе 80 років .
Колись мерія між ремонтом за два тижні за 3 млн гривень і ремонтом протягом двох місяців за 2 млн гривень обрала останній ( що , до речі , правильно , з точки зору законів ) .
Проблема в тому , що за ці півтора місяця різниці машини в заторах простояли набагато більше ніж на мільйон гривень .
Чому дурні — бо бідні .
І тут можна зробити останнє , вже дуже абстрактне узагальнення .
Чому в Європі думають про пішоходів , а у нас про автомобілістів ?
Це цинічно і в окремих випадках неправильно , але в основному гроші генерують машини ( ну , чи точніше , користувачі машин ) , а не пішоходи .
І в державі , якій кошти потрібні — треба зціпити зуби .
Держави , які можуть собі дозволити розслабитись і подумати про комфорт , а не про ефективність , — робитимуть дороги для пішоходів .
Що , звісно , зовсім не виправдовує доріг у центрі , хамство водіїв і багато інших конкретних випадків .
Це просто загальний принцип .
Тому якщо хочете зручних для всіх доріг — потрібно не відбійники на проспектах забирати і не блокувати рух машин .
Треба обирати адекватну владу , розвивати економіку і , коли ми зможемо собі це дозволити — дороги одразу стануть для всіх .
Це довго і важко , але ж офіс простих рішень зачинено на ремонт .
