" Я не лікар , — кажу я .
— Чому б тобі не піти знайти лікаря ? "
" Бос , — каже він . — Лікар Госкінс за тватцять миль вітвітуює по селах теяких хволих .
Він єтиний лікар у місті , а Мелу Бенксу туже погано .
Він послав мене плосити вас плиїхати , сех , буть ласка " .
" Як чоловік чоловікові , — кажу я . — Я приїду подивитися його " .
Тож я засунув до кишені пляшку " Resurrection Bitters " і піднявся на пагорб до маєтку мера , найкрасивішого будинку міста , із мансардами на даху та двома залізними литими собаками на газоні .
" Цей Мер Бенкс був у ліжку і звідти стирчали тільки його скроні та ноги .
Він продукував звуки , схожі на ті , які мав би кожен , хто у Сан-Франциско діставався парків .
Молодик стояв поряд із ліжком , тримаючи чашку води .
