Я люблю котів .
Та розповідь про це буде дуже буденна .
Тому я скажу краще : я люблю примарних котів !
Не чули про таких ?
А мені вони сняться , мені лиш показуються , тому і звуться примарними .
Усі вони — м'якесенькі , із чорною шерстю котоподібні істоти .
Проте вони найбільші серед своїх родичів , думаю , вони б могли навіть позмагатись із слоном за звання найбільшої сухопутної тварини .
За спиною 2 крила .
Напнута на кістках шкіра , як у кажана , також вкрита шерстю і м'яка ( проте це не видозмінені кінцівки !
У примарних котів 4 лапи і 2 крила )
Я бачу , як велика лапа могутньої істоти беззвучно торкається трави .
Кожна волосинка виблискує у світлі місяця , бо на неї намерзли кристалики льоду .
Адже на висоті , понад хмарами , дуже холодно , а примарні коти тільки там і літають , саме через них хмари набувають темно - сірих і чорних кольорів .
Я уже уявляю , як одомашню примарного кота !
Ми літатимемо разом у хмарах !
І спатимемо !
Якою ж м'якою має бути така подушка - обіймашка !
Залишилось лише переселитись у сон ...
