Дихальна система
Ця система охоплює : ротову порожнину , ніс , дихальне горло ( трахея ) , легені та кровоносні судини ( кровоносні судини , що належать легеням ) .
Респірація передбачає процес дихання та газообмін ( кисень та вуглекислий газ ) і в легенях , і у клітинах тіла .
Ми вдихаємо повітря , щоб до легенів потрапив оксиген , і видихаємо , щоб вивільнився вуглекислий газ , карбон діоксид , побічний продукт респірації .
Коли ми дихаємо , повітря проходить крізь носову та ротову порожнину до дихальних шляхів та легенів .
Кисень надходить із повітряного мішка ( альвеол ) до пульмональних капілярів .
Водночас вуглекислий газ вивільняється із капілярів до альвеол .
Коли ми видихаємо , вуглекислий газ виходить .
У середньому легені людини вміщують 6 літрів повітря ; легені жінки вміщують приблизно 4 літри повітря .
Будова дихальної системи
Легені становлять центральну частину дихальної системи .
Разом із кровоносною системою вони виконують важливу функцію газообміну , розносячи по організму оксиген та виводячи вуглекислий газ .
Надгортанник
Гортань
Дихальне горло ( трахея ) виходить з гортані до двох головних бронхів .
Дихальне горло поділяється на дві головні бронхи ( спів , бронх ) , один до кожної легені , що далі поділяються на менші бронхи , а згодом на бронхіоли .
Бронхіоли — це маленькі повітряні проходи , які відгалужуються від бронхів та згодом відкриваються у повітряні мішки ( альвеоли ) в легенях .
Бронхіола
Альвеола
Пульмональний капіляр
Газообмін у повітряних мішках
Сітка тонких кровоносних судин ( капіляри ) оточує кожен повітряний мішок .
Їхні тонкі стінки дозволяють кисню насичувати кров , а вуглекислому газу виходити .
Легенева плевра , що складається із двох шарів , розділених плевральною рідиною , оточує та захищає кожну легеню .
Діафрагма — це м’язова перегородка , що розділяє грудну клітку та черевну порожнину .
Легені — два всмоктувальні органи , які займають значну частину грудної клітки .
Міжреберні м’язи заповнюють міжреберний простір .
Яким чином відбувається дихання ?
Дихальний процес передбачає вдихи та видихи , які супроводжуються паузою .
Різниця у тиску всередині легень та у повітрі за їхніми межами визначає , буде людина вдихати чи видихати .
Коли тиск повітря у легенях нижчий за зовнішній , відбувається вдих , а коли навпаки — видих .
Тиск усередині легень регулюється за допомогою рухів двох головних груп м’язів , які залучені у процес дихання : міжреберних м’язів та діафрагми .
Малюнок 1
Легені наповнюються повітрям
Міжреберні м’язи скорочуються
Діафрагма скорочується й опускається
Ребра піднімаються і ритмічно рухаються зсередини
Малюнок 2
Легені випускають повітря
Міжреберні м’язи розслабляються
Діафрагма повертається у куполоподібну позицію
Ребра рухаються вниз і всередину
Вдихання .
Міжреберні м'язи та діафрагма скорочуються , що призводить до руху ребер вгору та назовні , розширення грудної клітки і легень для повітря , яким заповнюють простір .
Як наслідок , тиск усередині легень зменшується , і повітря надходить у легені .
Видихи
Міжреберні м'язи розслабляються , і грудна клітка повертається до положення спокою / вихідне положення , а діафрагма розслабляється і приймає свою куполоподібну форму .
Як наслідок , грудна клітка зменшується і тиск у легенях посилюється .
Повітря виходить із легень при видиху .
Яким чином дихання контролюється ?
Група нервових клітин у мозку , які називаються респіраторним центром , контролюють процес дихання .
Цей центр є відповідальним за зміни рівня вуглекислого газу у крові .
Коли рівень вуглекислого газу у тілі підвищується , респіраторний центр реагує , стимулюючи скорочення міжреберних м'язів і діафрагми , таким чином відбувається дихання .
Частота нашого дихання може змінюватися за нормальних умов нашою свідомістю або як результат підвищеного рівня вуглекислого газу , низького рівня кисню або через стрес , тренування , поранення чи хворобу .
