Якщо ввімкнути режим “ наївного глядача ” та детально розглянути ікону , побачимо в центрі композиції молоду жінку з розпущеним волоссям та з короною на голові .
У правій руці вона тримає хрест , а ліва повернута долонею до глядача .
Довга зелена сукня центральної фігури вкрита червоною накидкою .
Жінку оточують зменшені будівлі та різні сюжети , зв’язок між якими встановити досить складно .
Спільними елементами цих зображень є людина з жовтим колом за головою .
Події в сценах мають агресивний характер та зображують людські муки .
Переважають три кольори : червоний , зелений та жовтий .
Найважливішою є композиція ікони і прочитання змісту її клейм , що , неначе вінок слави , огортають центральний образ й презентують епізоди з життя святої Параскеви .
Тому передусім слід ознайомитись з її житієм .
Параскева народилася в п’ятницю , про що нам свідчить її грецьке ім’я .
Дівчина допомагала бідним , дала обітницю безшлюбності , проповідувала ідеї Христа жителям Іконії .
Одного разу римський намісник відвідував місто для суду над християнами , був вражений красою дівчини і почав благати її відректися від учень Біблії .
Проте Параскева назвала себе “ Христовою нареченою ” , за що її прив’язали до дерева і “ стругали ” ребра залізними кігтями .
Вкриту страшними ранами , дівчину кинули у в'язницю , куди вночі до неї прийшов ангел і відновив її сили .
Намісник , побачивши сповнену життям Параскеву , наказав палити свічки об її тіло .
Та раптом з’явився ангел і запалив усюди великий вогонь .
Наляканий намісник відсік мечем голову дівчини , проте її душа відійшла до нареченого , таким чином отримавши спокій за земні страждання .
Загалом святих мучениць доволі рідко зображували в українській сакральній традиції , незважаючи на це , образ Параскеви П’ятниці був одним із найпопулярніших в іконописі .
Перш за все про мучеництво Святої свідчить шестикінечний хрест у правій руці , що символізує вічне життя через жертвенну смерть за ідеї Христа .
Параскеву зображують одягненою в традиційний червоний мафорій — колір жертовності , страждань і Божої любові .
Цікавим елементом є корона — символ Божої величі та найвищого ступеня існування .
Крім того , корона є знаком небесної слави « нареченої Христа » .
Про належність її до світу вищих істот свідчить німб .
Долоня лівої руки відкрита й обернена до глядача — символ духовної перемоги , відкритості душі , щирості .
Домінантним кольором є жовтий , що свідчить про перемогу добра над злою темрявою .
Через нього глядач отримує повну заглибленість у світ Божественної енергії і сонячного світла .
Чимало місця на іконі займає архітектура , яка не передає всю повноту дії , а лише слугує для неї фоном .
Адже за самим змістом ікони — дія не обмежується місцем , тому подія перед храмом або будівлею , де знята передня стінка , означає , що вона відбувається всередині храму або будівлі .
Слід звернути увагу на гармонійні складки одягу , що передають повну впорядкованість духовних сил , святість життя і душі .
Клейма з насильницькими муками над Святою викликають почуття тривоги , яке миттєво зникає після погляду в центр .
Палітра , сповнена світлом , випромінює почуття спокою та підтримки .
Погляд Параскеви зовсім не суворий , а , навпаки , по-материнському теплий і мужній одночасно .
Тому не дивно , що у народній уяві Свята виступає в ролі турботливої господині й покровительки сімейного вогнища .
Ефекту спорідненості додає зелений колір й такий елемент як трава .
Адже природа — це про душевний спокій та близькість із Божим садом , Богом .
