Увімкнувши режим “ наївного глядача ” та детально розглянувши ікону , побачимо в центрі композиції молоду жінку з розпущеним волоссям та з короною на голові .
У правій руці вона тримає хрест , а ліва повернута долонею до глядача .
Довга зелена сукня центральної фігури вкрита червоною накидкою .
Жінку оточують суттєво зменшені будівлі та різні сюжети , зв’язок між якими встановити досить складно .
Спільним елементами цих зображень є людина з жовтим колом за головою .
Події в сценах мають агресивний характер та зображують муки людини .
Переважають три кольори : червоний , зелений та жовтий .
Найважливіше значення має композиція ікони і прочитання змісту її клейм , що , неначе вінок слави , огортають центральний образ і презентують епізоди з життя святої Параскеви .
Тому передусім слід ознайомитись із її житієм .
Параскева народилася в п’ятницю , про що засвідчує її грецьке ім’я .
Дівчина допомагала бідним , дала обітницю безшлюбності , проповідувала ідеї Христа жителям Іконії .
Якось римський намісник відвідував місто для суду над християнами , і був вражений красою дівчини , тому почав благати її відректися від учення Біблії .
Проте Параскева назвала себе “ Христовою нареченою ” , за що її прив’язали до дерева і “ стругали ” ребра залізними кігтями .
Вкриту страшними ранами , дівчину кинули у в'язницю , куди вночі до неї прийшов ангел і відновив її сили .
Намісник , побачивши сповнену життям Параскеву , наказав палити свічки об її тіло .
Та раптом з’явився ангел і запалив всюди великий вогонь .
Наляканий намісник відсік мечем голову дівчини , проте її душа відійшла до нареченого , отже , здобула спокій за земні страждання .
Переважно святих мучениць доволі рідко зображували в українській сакральній традиції , не дивлячись на це , образ Параскеви П’ятниці був одним із найпопулярніших в іконописі .
Насамперед про мучеництво Святої свідчить шестикінечний хрест у правій руці , що символізує вічне життя через жертовну смерть за ідеї Христа .
Параскеву зображують у традиційному червоному мафорії , колір якого символізує жертовність , страждання і Божу любов .
Цікавим елементом є корона — символ Божої величі та найвищого вияву існування .
Ба більше , корона є знаком небесної слави « нареченої Христа » .
Про належність її до світу вищих істот свідчить німб .
Долоня лівої руки відкрита й обернена до глядача — символ духовної перемоги , відкритості душі , щирості .
Домінантним кольором є жовтий , що свідчить про перемогу добра над злою темрявою .
Через нього глядач заглиблюється у світ божественної енергії і сонячного світла .
Чимало місця на іконі займає архітектура , яка не передає всю повноту дії , а лише є тлом .
Адже , за змістом ікони , дія не обмежується місцем , тому подія перед храмом або будівлею , де знята передня стінка , означає , що вона відбувається всередині храму або будівлі .
Треба звернути увагу на гармонійні складки одягу , що передають повну впорядкованість духовних сил , святість життя і душі .
Клейма з насильницькими муками над Святою викликають почуття тривоги , яке миттєво зникає після погляду в центр .
Палітра , сповнена світлом , випромінює почуття спокою та підтримки .
Погляд Параскеви зовсім не суворий , а , навпаки , по-материнськи теплий і мужній одночасно .
Тому не дивно , що у народній уяві Свята виступає в ролі турботливої господині й покровительки сімейного вогнища .
Ефекту спорідненості додає зелений колір і такий елемент , як трава .
Адже природа — це про душевний спокій та близькість з Божим садом , Богом .
