Раптом якийсь жахливий голос , прямісінько під домом , почав кричати :
— Рятуйтеся !
Хмеля вбили !
Кжечовського вбили !
Тугай - бея теж убито !
На головній площі почався кінець світу .
Люди з відчаю стрибали у полум'я .
Намісник упав на коліна та підняв руки догори :
— Всемогутній Боже !
Боже великий та справедливий — най святиться ім'я Твоє на вершині !
Захар перервав його молитву , заскочивши з передсіння до ізби .
— А йди звідси , дитино ! — закричав , задихаючись — вийди і пообіцяй помилування усім миргородцям , бо хочуть звідси тіками — а як втечуть , нагряне тут чернь !
Скшетуський вийшов на ганок .
Миргородці неспокійно метушилися перед домом , видаючи непідробне бажання піти звідси та втекти дорогою , що веде до Черкас .
Страх опанував усіх у місці .
Один за одним нові уламки надлітали , немов на крилах , від сторони Крутої Балки .
Втікали хлопи , татари , козацькі міщани та запорожці у найбільш уявній мішанині .
Втім , головні сили Хмельницького все ще мусили давати відпір , битва не могла ще бути завершена , оскільки фронти грали з подвоєною силою .
