Правду ?
Добре .
Здається , я закохалась .
З першого погляду , з першого доторку і обіймів .
Хочеш правду ?
Будь ласка , мені не соромно ,
Вуст не розімкнувши , я закричу : « Він мій » .
Я просто не розумію , що відбувається ,
Знаєш , я ламаю всі свої принципи поруч з ним .
То може все ж таки це все має значення ?
Коли стираються з пам‘яті всі « до нього »
І лишається він .
Він заграє новими фарбами , він теж готовий линути до моїх обіймів
І Хрещатик , і та бруківка розсипана ...
Ми тут були і будемо , і ...
Любий Києве , любий мій .
