Людина постійно перебуває під чиїмось тиском .
Поки вона щаслива , то не ставить зовнішні умови під сумнів .
Дитина вважає нормальним те , що її змушують їсти їжу , яку вона ненавидить , адже це її сім'я .
Дорослий вважає нормальним те , що начальник його принижує , адже це його робота .
Він вважає нормальним те , що дружина його не поважає , адже це його дружина ( або , відповідно , чоловік ) .
Людина вважає нормальним те , що уряд дедалі більше знижує її купівельну спроможність , адже вона голосувала за цей уряд .
Людина не тільки не помічає , як її душать , вона вважає свою роботу , свою сім'ю , свою політичну систему і більшість своїх клітин виразом своєї індивідуальності .
Багато задоволені своїм статусом раба і готові битися не на життя , а на смерть за те , щоб їх не звільняли від їхніх ланцюгів .
Для того , щоб вони прокинулись , потрібна КППП — " Криза Постановки під Питання " .
КППП може прийняти різні форми : нещасний випадок , хвороба , розрив з чоловіком або звільнення з роботи .
Він жахає людину , але на кілька миттєвостей , як мінімум , вириває її зі звичних умов тиску .
Після КППП людина часто негайно вирушає на пошуки іншої в'язниці , щоб замінити нею зруйновану .
Розлучений хоче відразу ж одружитися вдруге .
Звільнений погоджується на ще тяжчу роботу ...
Але між миттю , коли відбувається КППП , і миттю , коли людина знову знаходить стабільність , вона проживає період прозріння , коли розуміє , яка може бути справжня свобода .
Яка дуже лякає її .
