Прокуратор здригнувся , полишив ремінь сандалі , який ніяк не застібався .
— Але ви , напевно , знаєте , що він убитий ?
На це прокуратор отримав суху відповідь :
— Я , прокураторе , п'ятнадцять років на роботі в Іудеї .
Я почав службу при Валерії Грате .
Мені не обов'язково бачити мертве тiло для того , щоб сказати , що людина убита , й ось я повідомляю вам , що того , кого іменували Іуда з міста Кириафа , кілька годин тому зарізали .
— Пробачте мене , Афранiю , — відповів Пілат , — я ще не прокинувся як слід , тому і сказав так .
Я погано сплю , — прокуратор посміхнувся , — й увесь час бачу уві сні місячний промінь .
Так смішно , лишень уявiть .
Нібито я гуляю по цьому променi .
Отже , я хотів би дiзнатись ваші припущення щодо цієї справи .
Де ви збираєтеся його шукати ?
Сідайте , начальнику таємної служби .
Афранiй вклонився , підсунув крісло ближче до ліжка і сів , брязнувши мечем .
