Вона випросталася і поглянула на мене .
Вперше за час нашого знайомства я побачив , як її лице , лице кольору білих клавіш нового рояля , порожевіло .
І мовчки підійшов до неї .
Вона впустила зібрані квіти , і вони розсипалися по траві .
— Я знала , що ти прийдеш , Джиме , — сказала вона впевнено , — батько не дозволяв мені писати , але я знала , що ти прийдеш .
Що було потім , ви можете здогадатися самі — мій фургон був саме через річку .
Я часто думаю , нащо людині стільки освіти , якщо вона не годна використати її для себе .
Якщо всі переваги дістаються іншим , то що ж дістається тобі ?
