Собор чи базар штучного інтелекту ?
Кількість публікацій у галузі штучного інтелекту ( ШІ ) така , що ніхто не встигає пропрацювати всі .
Чи не здається мені , що це якось неправильно ?
Ні , не здається .
Поясню чому .
Почну з того , що це — невідворотний процес у будь-якій галузі .
Час енциклопедистів минає , настає час дедалі вужчих спеціалістів .
Давно немає спеціалістів із “ комп’ютерного зору ” взагалі , а є — із 3D-реконструкції , трекінгу , сегментації тощо .
Тут нічого не вдієш .
Але можна доволі швидко перекваліфікуватися до будь-якого іншого напрямку .
До будь-якого конкретно , але не до всіх разом .
Ідемо далі .
Чи треба пропрацьовувати всі - всі - всі статті ?
Деякі можна поверхнево проглянути і відразу ж відфільтрувати як нерелевантні чи низької якості .
З інших ( це 80 % ) достатньо взяти лише висновок .
І лише невеликий обсяг є сенс читати детально і вдумливо .
Через те , що критерії у різних людей різні — то всі статті так чи інакше будуть пропрацьовані — просто не кожним окремо , а всією спільнотою загалом .
Крім того , серед статей доволі багато “ дублікатів ” .
В кожний момент часу в кожній галузі є певна кількість очевидних покращень , над якими працюють одночасно декілька груп у світі .
Так , є певна “ неефективність ” у цьому , з однієї точки зору .
Але з точки зору інженера , “ об’єм склянки має коефіцієнт запасу два ” .
Більше “ однакових ” статей покращує вихідну якість у перспективі — замість однієї варіації певної ідеї у нас буде кілька .
І за деякий час цей ворох статей і методів дистилюється в якусь загальноприйняту практику чи методику .
Недарма поточну систему наукових публікацій називають Graduate student descent — аспірантський градієнтний спуск .
Кожен окремий крок досить ненадійний , але спільний процес дає хороші результати .
Насамкінець , згадаю чудове есе “ Собор і базар ” .
Воно — про розробку програмного забезпечення , але чудово переноситься і на науку .
Собор у науці : статті робить коло “ науковців ” , вони проходять рецензування , можливо , кілька разів надсилаються на допрацювання .
У результаті кожна стаття , найімовірніше , дуже вилизана , якісна і виходить раз на кілька років .
Базар : статті пишуть не лише науковці , а хто завгодно .
Результат викладається на архів , а там уже хто голосніше себе розпіарить і в кого якісніша стаття , визначить час і загальна аудиторія .
Наука в сфері ШІ давно відійшла від чистого “ собору ” і невпинно рухається до моделі базару .
І це добре .
