Вже багато років у мене є книга , яку я без жодних сумнівів можу назвати найулюбленішою .
Чомусь переважна більшість не поділяє моєї любові , але це книга « Крихітка Цахес , на прізвисько Цинобер » ( до речі , один із моїх найулюбленіших гуртів , за іронією , теж має цю назву ) .
Одна із тем книги стосується того , як люди привласнюють собі чужі досягнення , таланти і загалом намагаються здаватися не тими , ким вони є .
У дитинстві , коли я вперше прочитала цей твір , мене просто зацікавила така тема .
Проте тоді я не думала , як часто у майбутньому зустрічатимусь із цим явищем .
До чого можна вдаватися , щоб лише трохи підвищити свою значимість .
Це настільки очевидно і так помітно , що залишається просто посміхатися та спостерігати ...
Як і з більшістю речей .
І весь час згадувати цю книгу .
