А інша людина вірила , що з агресором можна зійтись десь посередині .
Дорвавшись до влади , ця людина віддала накази припинити вогонь і здати позиції .
Почала прямі перемовини із загарбником , нехтуючи думкою Британії та інших колишніх союзників .
І все це попри відверту зневагу від окупантів .
Уважний читач здогадався , що йдеться про Відкуна Квіслінга , очільника Норвегії під час Другої світової , чиє ім'я використовують нині як синонім для зрадника .
Квіслінг , виконуючи нові й нові забаганки агресора , схоже , щиро не розумів , що саме не подобається норвезьким громадянам , адже він усе робить на благо Норвегії .
Після війни його засудили та розстріляли власні громадяни , але він так і помер наївним дурником , вірячи , що років за 10 усі схаменуться і вважатимуть його другим Святим Олафом .
