Барабанник наполягав , що він мав його донести аж на вершину Скляної гори , але велетень потрусив головою , заричав і повернувся в ліс .
Аж ось стоїть барабанщик перед горою .
А гора така висока , ніби там три гори , а не одна , така рівна , як дзеркало , що він не знав , як туди піднятися .
Починає він дертися вгору , та все дарма , бо щоразу скочується вниз .
" Був би я птахом , " — подумав він , але що ті мрії , коли в нього крил не було .
Поки він ось так стояв й не знав , що робити , побачив барабанщик двох чоловіків , які голосно сварилися між собою .
Підійшов він ближче і зрозумів , що вони сваряться через сидіння , що попереду , бо обидва хотіли на нього сісти .
" Оце ж ви бовдури , — сказав він , — сваритися через сидіння й при цьому коня не мати " .
" Це сидіння варте чвари , — відповів один чоловік , — хто ним володіє й чогось хоче , нехай навіть на край світу дістатися , то опиниться моментально там .
Це сидіння належить нам обом , але зараз моя черга ним користуватися , але він не хоче віддати сидіння " . " Я вам допоможу , " — сказав барабаник , при цьому відійшов й встромив палку в землю .
Потім він повернувся і промовив : — А тепер біжіть до мети , хто перший дістанеться , того і буде сидіння " .
