Роман Ієна Мак’юена “ Спокута ” – це один із тих літературних творів , які завдяки своїй багатовимірності , структурно - композиційній складності та зумовленим нею смислам створюють чимало актуальних просторів для дослідницького пошуку і в зарубіжному , і у вітчизняному літературознавстві .
Одним із них є , на нашу думку , присутність автора у творі і специфічне розгортання взаємин автора та героя .
Насамперед слід зазначити , що роман “ Спокута ” фактично має двох авторів : реального — Ієна Мак’юена , та фікціонального — письменницю Брайоні Талліс , яка є центральною героїнею твору .
Перші три частини “ Спокути ” утворюють “ роман у романі ” , який написала Брайоні , а остання , четверта частина , є її щоденниковим записом .
І ця остання частина має визначальну функцію щодо попередніх трьох частин та розкриває художню правду про те , хто є їхнім фікціональним автором .
