Історик української суспільно - політичної думки Іван Лисяк - Рудницький є автором праць з історії , що відкривали Україну Європі та світові .
Написання нової синтези української історії , яка б узагальнювала творчий доробок ученого за майже сорок років наукової діяльності — саме таким був один із найзахопливіших проєктів І . Лисяка - Рудницького , якому , на жаль , не довелось здійснитися .
Раптова смерть дослідника перекрила всі творчі задуми .
Проте сьогодні ми маємо чудову наукову працю — двотомне видання “ Історичних есе ” Івана Лисяка - Рудницького , в яких зібрані розсіяні у багатьох публіцистичних й наукових виданнях статті , що дають нам змогу відтворити погляди дослідника на ключові моменти українського історичного процесу .
Книга вміщує й оригінальні україномовні тексти , і переклади англомовних статей .
Одна із тем , яка зацікавлює науковця , — доля України в новітній історії , передусім аналіз визначальних тенденцій її політичних змін у контексті сучасного світового процесу та політичного прогнозування .
Саме у статті “ Роля України в новітній історії ” І . Лисяк - Рудницький намагається розкрити цю тему .
Коли читаєш цю наукову працю , приваблює наповненість влучних цитат , особливо в останній частині статті .
А загалом працю розділено на 4 розділи : постановка проблеми , методологічні прийоми , регіональні різновиди та відповідь .
Дослідник працює у логічній послідовності — від висвітлення питання до способів його вирішення .
У частині “ Постановка проблеми ” Іван Лисяк - Рудницький насамперед пояснює поняття “ історичних ” та “ неісторичних ” націй й розповідає про приналежність України до синтезу двох типів .
Ну й , звісно , у цьому розділі йдеться про центральну проблему в новітній українській історії — постання нації , перетворення етнічномовної спільноти на самосвідому політичну й культурну спільноту .
Соціально - економічний розвиток та еволюція суспільної думки українців у дореволюційний період — саме такими є методологічні прийоми Лисяка - Рудницького , який вважає , що виникнення української нації — це наслідок взаємодії соціальних сил та ідей .
Далі автор говорить про регіональні різновиди національного руху дореволюційної України , яка не посідала територіальної єдності .
“ Відповідь ” — відпис на неправильне сприйняття точки зору історика професором Адамсом й наведення ключових аргументів щодо політичної значущості України як політичної одиниці , перед 1917 роком .
Саме у цій частині присутні цитати допитливих спостерігачів того часу , що зуміли правильно оцінити значення української проблеми ( наприклад , цитати німецького мандрівника Йоганна Георга Коля чи австрійського консула Едварда Седлячека ) .
Загалом , я вважаю , що “ Роля України в новітній історії ” є потрібною і для українців , і для закордонних читачів , аби відкрити для себе значення нашої держави й потрібно віддати належне Іванові Лисяку - Рудницькому , який , обмежившись у статті лише передреволюційною добою , зміг доступно й вдало розкрити це важливе питання .
