Коротше , я знайшов " Спортмастер " на Осокорках , в якому був десь у 2004 р .
Пригадую , на Позняках тоді ще нічого не було .
Тільки траса з вантажівками і земля навколо .
Я тоді ледь під " Камаз " не потрапив .
Мене щось понесло з тротуару на дорогу , і допомогли мені тоді , коли я падав з тротуару на проїжджу частину .
50 хвилин на вул . Бориспільській без телефона , і я найщасливіша людина в місті .
Знайшов мікрорайон посеред лісу з будинками , яким років 200 , убитий , але прекрасний стадіон .
Мені подобається промзона !
Цей контраст між несмаком і убозтвом у людях і величною красою індустріальності заводів .
Тому що більша частина Києва — просто убозтво і несмак .
А ще подобається квартальна забудова цегляними будинками на ДВРЗ .
Там зелено і чистенько .
Не гірше за Поділ , а може , і краще .
Біля метро " Дарниця " — щось подібне , але не так класно .
Бичів / бомжів не зустрічав .
Так , вони тусуються на залізничному вокзалі , але в дворах тільки мамочки з дітьми
