У ході вільного асоціативного експерименту було опитано 20 осіб , які представляють різні статі , вікові та соціальні категорії , регіони та інше .
Двадцятьом респондентам було запропоновано написати асоціації , які викликають такі слова :
акторка , амбасадорка , асистентка , бармен , боксер , борчиня , букмекерка , викладач , депутатка , дизайнер , диспетчер , інкасаторка , курсантка , ліснича , льотчиця , медсестра , металургиня , покоївка , прибиральниця , тренер , фотографеса , художниця , шефиня , ювелірка .
Принцип добору слів — 6 “ звичних ” фемінітивів , 7 іменників - назв професій , які граматично належать до чоловічого роду , 12 “ незвичних ” ( що не вважаються частовживаними ) фемінітивів .
Джерело “ незвичних ” фемінітивів — “ Словничок фемінітивів для прес - офіцерів та прес - офіцерок територіальних управлінь Державної служби України з надзвичайних ситуацій ” , Київ 2018 .
Респонденти дали слова - реакції на слова - стимули : всього нараховано 635 слів - реакцій .
Варто зазначити , що 3 респонденти не мали бажання брати участь у експерименті .
Саме вони не надали слів - реакцій на деякі слова - стимули .
У всіх реєстрових словах переважають синтагматичні асоціації .
Найкраще слова та власне експеримент сприймали представники вікової категорії від 19 до 25 років , тоді як найгірше — представники найстаршої вікової групи — від 45 до 50 років .
Якість сприйняття я визначаю як розуміння слова - стимула , відсутність питань на кшталт ( цитую ) : “ А що це значить ? ” , “ А що тут писати ? ” .
