Тактика автопояснення є способом упрозорити мовцем значення власного раніше спродукованого висловлення , оскільки їхня іллокутивна сила спрямована забезпечити коректне сприйняття слухачем раніше оприлюдненої інформації .
Автопояснення вводиться у дискурс одразу за висловленням , що , на думку його автора , потребує уточнення .
У конструктивному плані зміст автопояснювального висловлення охоплює не лише уточнення значення окремого конституенту попереднього висловлення або упрозорення його іллокутивної сили , але і спеціалізований сигнал на кшталт " What I mean is " , " I mean " , " What I want to say is " , " By this I mean " , " When I say … I mean " .
Такі семантико - синтаксичні комплекси позбавлені смислового значення , проте спрямовані на вирішення низки важливих метакомунікативних завдань : 1 ) привертання уваги до повідомлення ; 2 ) акцентування коректного значення ; 3 ) індикація налаштованості на мовленнєву кооперацію .
З психолінгвістичної точки зору , коментар стосовно значення власних слів , що не викликаний зовнішнім фактором слухача , є наслідком самостійного усвідомлення мовцем факту неоднозначності висловлення , тобто результатом рефлексії над власним мовленням .
Інакше кажучи , неодмінною передумовою реалізації тактики автопояснення є наявність у мовця метамовної компетенції , тобто здатності осмислювати й оцінювати сказане ним самим .
Цей уривок дискурсу є прикладом миттєвої оцінки Леонарда власного висловлення , яка актуалізується в дискурсі у вигляді метакоментаря про неоднозначність лексичного включення dinner та пояснення значення , яке він мав на увазі .
