Мені було 14 років .
Вона була моєю найкращою подругою протягом 3 років .
Ми розмовляли про всяке .
Вона була дивовижною .
І , звичайно , я любив її всі ці 3 роки .
Я б руку дав відтяти , аби вона мене покохала .
Одного разу вона сказала , що збирається на побачення .
І я , звісно , мало не помер від ревнощів .
Але ж вона не знала , що я любив її .
Тому я сказав , що допоможу їй підготуватися до побачення .
Я провів її до місця зустрічі , і буду з вами відвертим — вона виглядала просто приголомшливо .
Ми добралися до місця і , перш ніж увійти , вона сказала :
– Це побачення не з кимось іншим .
Воно з тобою .
Я покохала тебе того ж дня , як ми зустрілись .
І все , що я прошу , це піти зараз зі мною .
І вона розповіла мені , як мало не вмирала , бо так хотіла поцілувати мене протягом цих років , але все не наважувалась .
А я розповів , що відчував до неї те саме .
Наприкінці побачення я торкнувся її чола своїм чолом і сказав :
– Давай ?
Вона кивнула , і ми поцілувалися .
Це була найчарівніша мить у моєму житті .
А-ха-ха-ха-ха !
Жартую .
Хотів би я , щоби воно так було !
{cк} Насправді я вперше поцілувався зі страшненькою " тьолкою " перед універмагом .
