Кожна людина асоціює себе з певною нацією , країною .
Проте чи це лише документальна чи кровна приналежність , чи дійсно усвідомлене розуміння .
Сьогодні досить модно проявляти патріотизм , кричати " Я українець " , але на цьому зазвичай закінчується любов до своєї країни .
Щоб із цілковитою впевненістю казати " я — українець " , потрібно знати свою історію , літературу , своїх героїв , бачити недоліки , але все ж любити свою країну і з гордістю вимовляти цю фразу .
Під поняттям " українець " криється не лише приналежність спочатку до слов"ян , потім до Київської Русі , Московської і Польської держави , Гетьманщини , СРСР і , нарешті , України , а вільна нескорена людина , якій генетично передається любов до свого народу , країни й нелюбов до будь-яких видів поневолення
Не можна стверджувати , що " я — українець " , при цьому не знаючи української мови та історії , тоді це порожні слова .
Українцям , мабуть , як жодній іншій нації в світі , властиві волелюбність , бажання та здатність боротися за свої права .
Ці риси , характерні саме для нашої нації , зберігаються впродовж століть й передаються з покоління в покоління .
Впродовж всієї історії українці постійно відстоюють свої права , свою територію , борються проти гніту з боку різних країн - поневольниць .
Оскільки одне з походжень назви " Україна " є " край " — частина ( шматок землі ) від чогось цілого , що згодом стала цілим ( країною ) , то й " українець " спочатку був русином , тобто частиною великого народу й згодом став окремою нацією , народністю .
Справжній українець не кричить про свій патріотизм на кожному кроці , а лише знає це , щиро вірить і гордо мовчить .
Українцям ніби на роду написано , що ми постійно мусимо проходити певні випробування й витримувати труднощі , проте це лише загартовує , робить сильнішою націю й об'єднує народ .
Ми завжди мусимо щось комусь доводити , виправдовуватись , проте головне — вірити в свою унікальність й з честю називатися українцем .
Навколо українців , зокрема їхнього походження , точаться незліченні дискусії , багатьом хочеться вірити , що ніколи й не існувало такої нації й мови , проте , незважаючи на це , кожен українець знає , що в нього багата історія , милозвучна мова й вільне , нескорене серце .
