Важливою для дослідження естетичної платформи пізнього модернізму є проведення порівняльного аналізу між різними “ хвилями ” у розвитку модернізму .
Витоки філософсько - світоглядних засад поетичного покоління 80-х слід шукати у добу раннього модернізму .
Оскільки ранній і пізній періоди модернізму сформувалися у переломні етапи суспільного і культурного життя нації , їх єднає загострений трагізм світовідчуття , “ стан психічної , історичної і політичної межовості , екстремальності , що пов’язано з відчуттям сучасності , з її тривожністю , політичним неладом , апокаліптичними жахами ” .
У поезії покоління 80-х ці відчуття спричинили активізацію , з одного боку , екзистенціалістського дискурсу , а з іншого , – сприяли посиленню есхатологічних мотивів та образів , які давали можливість виразити особливості світобачення людини у постчорнобильську добу .
У поезії покоління 80-х років утверджувався пріоритет краси , мистецького над заангажованим , відбувалася маргіналізація ідеології , що все разом і дало поштовх бурхливому розвитку “ чистої ” поезії , позбавленої кон'юнктурних впливів .
Для пізньої фази його розвитку , навпаки , характерною є особлива увага до традиції , фольклорних джерел , міфології , які ставали могутнім підмурівком у заповненні ідеологічних лакун , утворених унаслідок кризи соцреалістичної естетики .
Національний чинник мав велике значення у формуванні українського модернізму — і раннього , і пізнього , однак його слід пов’язувати з піднесенням національно - визвольного руху , що був актуальним і на початку ХХ ст . , і у 1980-ті роки
