Художник захоплюється першоосновами світу , серед яких особливо виділяє глину як фундаментальний цивілізаційний матеріал .
На думку художника , глина сформувала людину як вид і як особистість , і для неї означає пам’ять , космогонічні міфи про народження Всесвіту , богів та самої людини , появу писемності , архітектури тощо .
« Ти ніколи не знаєш , що вийде , поки сам не дістанеш з печі і не подивишся .
Смирення : випускаєш з рук щось тепле , рідне , а отримуєш доросле мало не чуже .
Як правило , в результаті виходить не зовсім те , що ти задумав , — впливає погода , настрій , атмосфера , безліч чинників » .
Кераміка — це і технічне ремесло , і самостійна культура , і первинні креативні інстинкти людини .
Автор також називає кераміку формоутворенням поза часом , посилаючись не так на страх перед зникненням себе як індивіда , як на намагання залишити спадщину , передати себе у вічність .
На виставці показано два типи робіт автора : це скульптури та маски .
Керамічні фігури можуть нагадувати іграшкових коників , птахів та інших звірів .
Водночас архетип дикого вільного скакуна , наприклад , добре відомий багатьом народам , — це прояв свободи , бігу , сили .
Дещо інший посил відображений у скульптурах вершників — вони виглядають загрозливо , вороже .
Кочовики здавна мають славу « людей без свого місця » , напівдиких та жорстоких воїнів .
Маски , або як їх називає скульптор , личини — це ритуальні декоративні предмети , які часто використовувалися у різних обрядах ( поховальних , бойових тощо ) .
Вони також могли слугувати для відлякування злих духів та перевтілення на зображувану істоту .
