Дивно бачити офіціанта о п’ятій годині ранку ,
який крокує порожнім проспектом .
По вбранню видно , що він з дорогого ресторану .
У нього таця , заставлена великими тарелями зі стравами
і гарними пляшками , явно не з водою .
Але такого спекотного ранку хочеться лише води .
Ото якби він зашпортався і впав і порозбивав усі свої пляшки і тарілки ,
Шуму було б : прокинувся б увесь проспект — думаю я … і прокидаюсь .
