— Чай … чай пив , — вимовив він крізь сміх .
— Го … горілку пив !
І почав він розказувати довгу притчу про те , як він у корчмі із заїжджими чумаками пив чий та горілку ; і , розповідаючи , витягував із кишень сірники , чвертку тютюну , баранки …
— Свіські сірники ! О !
Пш-ш ! — мовив він , палячи декілька сірників поспіль й закурюючи папірос .
— Свіські , справжні !
Глянь !
Ефрем позіхав і чухавсь , аж знічев'я його щось боляче вкусило , він підстрибнув , швидко підняв угору сорочку й почав обмацувати голі груди ; потім , переступаючи коло лавки , мов ведмідь , він перебрав й передививсь усе своє лахміття , подививсь під лаву , знову обмацав груди .
— Гроші зникли ! — сказав він .
Пів хвилини Ефрем стояв непорушно й тупо дивився на лавку , а потім знову почав шукати .
— Пречиста Мати , гроші зникли !
Чуєш ? — звернувся він до Кузьми .
— Гроші зникли !
