Никанора Івановича викликали до передпокою його квартири , брали за рукав , щось шепотіли , підморгували й обіцяли не залишитися в боргу .
Мука ця продовжувалась до початку першої години дня , коли Никанор Іванович просто втік зі своєї квартири до приміщення управління біля воріт , але коли побачив він , що і там його підстерігають , побіг і звідти .
Абияк відбившись від тих , що ступали слід у слід через асфальтовий двір , Никанор Іванович щез у шостому під'їзді і піднявся на п'ятий поверх , де і була ця погана квартира № 50 .
Коли перевів подих на майданчику , гладкий Никанор Іванович подзвонив , та йому ніхто не відчинив .
Він подзвонив ще раз і ще раз і почав бурчати та тихенько сваритися .
Але й тоді не відчинили .
Терпець Никанора Івановича урвався , і він , діставши з кишені зв'язку ключів , що належали домоуправлінню , власноруч відчинив двері і ввійшов .
