Це літо було найважчим .
Як ніколи мені хотілося грати на баяні та гуляти в парку увечері .
« Нумо грати » , — волала мати .
А я сплю до обіду і бачу сни кольорові .
Там , у снах , я підіймаюся на Маттергорн , а за мною йдуть альпійські корови — така собі французька пастораль .
Вид там у горах красивий , і дихається легко , як у селі у бабусі в дитинстві
