Маргарита , хоч і не казала зовсім про п'ятий вимір , а балакав про нього сам Коров'єв , весело засміялася , прослухавши оповідь про походження квартирного нишпорки .
Коров'єв же продовжував :
— Але до справи , до справи , Маргарито Миколаївно .
Ви жінка вельми розумна і , звісно , вже здогадалися про те , хто наш господар .
Серце Маргарити стукнуло , й вона кивнула головою .
— Ну , ось , ось , — говорив Коров'єв , — ми вороги усіляких недоказаностей та таємничостей .
Щороку месір дає один бал .
Він називається весняним балом повного місяця або балом ста королів .
Народу ! — тут Коров'єв ухопився за щоку , неначе у нього заболів зуб , — одначе , я сподіваюсь , ви й самі в цьому переконаєтесь .
Отже : месір сам - один , як ви , звісно , самі розумієте .
Але потрібна хазяйка , — Коров'єв розвів руками , — погодьтеся самі , без хазяйки ...
Маргарита слухала Коров'єва й намагалася не промовити ані слова , під серцем у неї було холодно , надії на щастя їй запаморочилось у голові .
