— Та , давно .
З мамою святою .
Я вже разів п‘ять до тебе збирався , але не було як .
Як не одне , то друге … жах !
А якшо чесно , брешу … то я брешу .
Ти мені не вір , Боренько .
Якщо сказав , що віддам 10 рублів , то не вір .
Жодному слову моєму не вір .
Нема в мене ніяких справ , просто лінь , алкоголізм і совість не дозволяє в такому вигляді на вулицю вийти .
Вибач мене , Боренько , вибач .
Я тут вже три рази до тебе дівчинку за грошима присилав і жалісливі листи писав .
За гроші дякую , а листам не вір , бо брехав .
Так не зручно тебе об‘їдати , ангеле мій ; знаю , що сам ледве справляєшся і перебиваєшся сухпайком , але нічого не поробиш з моєю наглістю .
Така наглота , що хоч за гроші людям показуй !
Ти вибач мене , Боренько .
Розказую тобі оцю правду , бо не можу спокійно на твоє ангельське личко дивитись .
