— Хлопці , які залишились , розвели дим , хотіли в набат вдарити , та , очевидно , розгнівався Ілля - пророк , церква була зачинена , і дзвіницю всю димом охопило , так що й не дістанеш того набата ...
Вертаємось з поля , а церква , Боже мій , так і димиться — підступитись страшно !
Кузьма йшов поруч і слухав .
Був він тверезий , але йшов , наче п'яний , махаючи руками , то збоку воза , то спереду ...
— Ну а ти як ?
На роботу чи що ? - спитав він .
— Яка робота !
За спасіння душі їздим , світ послав ...
— То безкоштовно їздиш ?
— А хто ж платитиме ?
Не по своїй волі їду , світ послав , та світ за мене й хліб прибере , і жито посіє , й обов'язки справить ...
Виходить , не задарма !
— А живеш чим ?
— Христа заради .
— Мірило то в тебе світове ?
