— Мій брат — теж офіцер , моряк , але він сімейний , має дружину і троє дітей .
Га !
Чухонець чомусь дивувався , по-ідіотськи широко посміхався , коли вигукував « га ! » , і раз у раз продував свою смердючу трубку .
Климов , якому було недобре і важко було відповідати на питання , ненавидів його всією душею .
Він мріяв про те , щоб вирвати з його рук осоружну трубку та жбурнути її під диван , а самого чухонця прогнати кудись в інший вагон .
« Огидний народ ці чухонці і ... греки , — думав він .
— Зовсім зайвий , ні до чого не потрібний , огидний народ .
Займають лише на земній кулі місце .
До чого вони ?»
І думка про чухонців і греків виробляла в усьому його тілі щось на зразок нудоти .
Для порівняння хотів він думати про французів та італійців , але спогад про ці народи викликало в нього уявлення чомусь тільки про шарманщика , голих жінок та закордонні олеографії , які висять удома у тітки над комодом .
