Старовинний годинник у залі хрипко , наче застуджений , не б'є , а кашляє рівно десять разів .
В їдальню заходить кухарка Анна і — бух господареві в ноги !
— Вибачте заради Христа , Павле Васильовичу ! — каже вона , піднімаючись уся червона .
— Вибач і ти мені Христа заради , — відповідає Павло Васильович байдуже .
Анна тим самим порядком підходить до решти членів сім'ї , падає в ноги і просить пробачення .
Минає вона одну тільки Марківну , яку , як неблагородну , вважає недостойною поклоніння .
Минає ще пів години в тиші і спокої ...
« Нива » лежить уже на дивані , і Павло Васильович , піднявши вгору палець , читає напам'ять латинські вірші , які він вивчив колись у дитинстві .
Стьопа дивиться на його палець з обручкою , слухає незрозумілу мову і дрімає ; тре кулаками очі , а вони у нього ще більше злипаються .
— Піду спати ... — каже він , потягуючись і позіхаючи .
