Чи були ці силуети , чи вони тільки ввижаються враженим страхом жителям злощасного дому на Садовій , звичайно , з точністю сказати не можна .
Якби вони були , куди вони безпосередньо вирушили , також ніхто не знає .
Де вони розділились , ми також не можемо сказати , але ми знаємо , що приблизно через чверть години після початку пожежі на Садовій , біля дзеркальних дверей торгсіну на Смоленському ринку з'явився довгий громадянин у клітчастому костюмі , і з ним був великий чорний кіт .
Спритно вигинаючись серед прохожих , громадянин відчинив зовнішні двері магазину .
Але тут маленький , кістлявий і вкрай непривітний консьєрж перегородив йому дорогу і нервово сказав :
— З котами не можна .
— Я перепрошую , — задріботів довгий і приклав вузлувату руку до вуха , як приглухуватий , — з котами , ви сказали ?
А де ж ви бачите кота ?
Консьєрж витріщив очі , і було від чого : ніякого кота біля ніг громадянина вже не виявилось , а з-за його плеча замість цього вже висовувався і поривався в магазин товстун в порваній кепці , справді трошки схожий мордою на кота .
В руках у товстуна був примус .
