Бузкова спина здригнулася , але , ймовірно , випадково , бо не міг же іноземець зрозуміти те , що говорили по-російськи Коров'єв і його супутник .
— Кароші ? – суворо питав бузковий покупець .
— Світова , — відповідав продавець , кокетливо колупаючи вістрям ножа під шкірою .
— Кароші люблю , поганий — ні , — суворо говорив іноземець .
— Як же ! — захоплено відповідав продавець .
Тут наші знайомі відійшли від іноземця з його лососиною до краю кондитерського прилавка .
— Спекотно сьогодні , — звернувся Коров'єв до молоденької , червонощокої продавчині і не отримав від неї ніякої відповіді на це .
— Скільки коштують мандарини ? — поцікавився тоді у неї Коров'єв .
— Тридцять копійок за кіло , — відповіла продавщиця .
— Все кусається , — зітхнувши , зауважив Коров'єв , — ех , ех ... — Він трохи ще подумав і запросив свого супутника : — Їж , Бегемоте .
Товстун узяв свій примус під пахву , заволодів верхнім мандарином у піраміді і , тут же зі шкіркою з'ївши його , взявся за другий .
