Абадонна стояв нерухомо .
— А можна , щоб він зняв окуляри на секунду ? — спитала Маргарита , притискаючись до Воланда та здригаючись , але вже від допитливості .
— А ось цього не можна , — серйозно промовив Воланд та махнув рукою Абадонні , й того не стало .
— Що ти хочеш сказати , Азазелло ?
— Мессіре , — відповів Азазелло , — дозвольте мені сказати .
У нас двоє сторонніх : красуня , яка пхикає та вмовляє , щоб її залишили при пані , та крім цього , з нею , перепрошую , її кабан .
— Дивно ведуть себе красуні , — помітив Воланд .
— Це Наталя , Наталя ! — вигукнула Маргарита .
— Ну , залишити при пані .
А кабана — до кухарів !
— Зарізати ? — злякано крикнула Маргарита , — помилуйте , мессіре , це Микола Іванович , мешканець з нижнього поверху .
Тут непорозуміння , вона , бачте , мазнула його кремом ...
— Помилуйте ! — сказав Воланд , - якого дідька та хто стане його різати ?
Нехай посидить разом з кухарями , ось і все !
Не можу ж , погодьтеся , я його пустити у бальну залу !
