Майстер витріщився , шепочучи :
— Однак , це буде , мабуть , ще ліпше за те , що розповідав Іван ! — цілковито приголомшений , він озирався й нарешті сказав котові : — А вибачте ... це ти ... це ви ... — він збився , не знаючи , як звертатися до кота , на « ти » чи на « ви » , — ви — той самий кіт , що сідали в трамвай ?
— Я , — підтвердив потішений кіт і додав : — Приємно чути , що ви так чемно звертаєтесь до кота .
Котам переважно чомусь говорять « ти » , хоча жоден кіт ніколи ні з ким не пив на брудершафт .
— Мені здається чомусь , що ви не дуже - то кіт , — нерішуче відповів майстер , — мене все одно в лікарні почнуть шукати , — несміливо додав він Воланду .
— Ну чого вони будуть шукати ! — заспокоїв Коров'єв , і якісь папери та книги виявилися у нього в руках , — історія хвороби вашої ?
— Так .
