Двері розчинилися , і розпатлана , нага , але вже без будь-яких ознак хмелю жінка з несамовитими очима вбігла в кімнату і простягла руки до Маргарити , а та сказала велично :
— Тебе прощають .
Не будуть більше подавати хустку .
Почувся крик Фріди , вона впала на підлогу долілиць і простяглася хрестом перед Маргаритою .
Воланд махнув рукою , і Фріда зникла з очей .
— Дякую вам , прощавайте , — сказала Маргарита і підвелася .
— Ну що ж , Бегемоте , — заговорив Воланд , — не будемо наживатися на вчинку непрактичної людини в святкову ніч , — він повернувся до Маргарити , — тож це не береться до уваги , я ж нічого не робив .
Що ви хочете для себе ?
Запала мовчанка , і перервав його Коров'єв , який прошепотів у вухо Маргариті :
— Алмазна донно , цього разу раджу вам бути розсудливішою !
А то ж фортуна може й вислизнути !
— Я хочу , щоб мені зараз же , цієї секунди , повернули мого коханця , майстра , — сказала Маргарита , і обличчя її спотворилося судомою .
