Маргарита посміхнулась і спробувала відсунути від себе склянку .
— Сміливо пийте , — сказав Воланд , і Маргарита одразу взяла склянку в руки .
— Гелло , сідай , – звелів Воланд і пояснив Маргариті : — Ніч із повним місяцем — святкова ніч , і я вечеряю в тісній компанії наближених і слуг .
То як ви почуваєтеся ?
Як пройшов цей виснажливий бал ?
— Приголомшливо ! — заторохтів Коровйов , — усі зачаровані , закохані , подавлені , стільки такту , стільки вміння , чарівності і шарму !
Воланд мовчки підняв і цокнувся з Маргаритою .
Маргарита покірно випила , думаючи , що тут же їй і буде кінець від спирту .
Але нічого поганого не відбулось .
Живе тепло потекло по її животу , щось м'яко стукнуло в потилицю , повернулись сили , ніби вона встала після довгого бадьорливого сну , окрім того , відчула вовчий голод .
І при згадці про те , що вона не їла нічого з учорашнього ранку , він ще більше розігрався .
Вона стала жадібно ковтати ікру .
