Кентуріон витягнув із одного з двох чохлів на поясі брудного хлібного ножа і подав його прокураторові , а сам пішов .
— А в кого взяв ножа ?
— У хлібній крамничці біля Хевронських воріт , як входиш у місто , одразу ж наліво .
Пилат подивився на широке лезо , чомусь перевірив пальцем , чи гострий ніж , і сказав :
— Щодо ножа не хвилюйся , ніж повернуть у крамничку .
А тепер мені потрібне друге : покажи хартію , котру ти носиш із собою , і де записані слова Єшуа .
Левій з ненавистю подивився на Пилата й посміхнувся такою недоброю посмішкою , що обличчя його спотворилось повністю .
— Усе хочете забрати ?
Й останнє , що маю ? — запитав він .
— Я не сказав тобі " віддай " , — відповів Пилат , — я сказав " покажи " .
Левій порився за пазухою й витягнув сувій пергаменту .
Пилат узяв його , розгорнув , розстелив поміж вогнів і , жмурячись , почав вивчати малорозбірливі чорнильні знаки .
Важко було зрозуміти ці криві рядки , і Пилат морщився та схилявся до самого пергаменту , водив пальцем по рядках .
Йому вдалося усе ж таки розібрати , що написане являє собою незв'язний ланцюжок якихось висловів , якихось дат , господарських нотаток і поетичних уривків .
Дещо Пилат прочитав : " Смерті немає ...
Учора ми їли солодкі весняні баккуроти .
