Наказ Воланда був виконаний миттєво .
Після короткого мовчання Воланд звернувся до Майстра :
— Ну що ж , в Арбатський підвал ?
А хто ж буде писати ?
А мрії , а натхнення ?
— У мене більше немає ніяких мрій і натхнення також немає , — відповів майстер , — мене не цікавить нічого навколо , крім неї , — він знову поклав руку на голову Маргариті , — мене зламали , мені нудно і я хочу в підвал .
— А ваш роман про Пилата ?
— Я його ненавиджу , цей роман , — відповів Майстер , — я занадто багато пережив через нього .
— Я прошу тебе , — жалібно попросила Маргарита , — не кажи так .
За що ти мене мучиш ?
Адже ти знаєш , що я все життя вклала в твою роботу .
— Маргарита додала ще , звернувшись до Воланда : — Не слухайте його , мессіре , він занадто замучений .
— Але треба ж що - небудь описувати ? — говорив Воланд , — якщо ви вичерпали цього прокуратора , що ж , почніть зображати хоча б цього Алоізія .
