Він не намагався заснути , а сидів у ліжку , обнявши руками коліна , і думав .
Думка про іспит була йому гидка .
Він уже вирішив , що його відрахують і що в цьому відрахуванні немає нічого жахливого .
Навпаки , все дуже добре , навіть дуже .
Завтра він буде вільний , як птах , одягне партикулярний одяг , буде курити явно , їздити сюди і впадатиме за Нютою ; і вже він буде не гімназистом , а « молодою людиною » .
А решта , що називається кар'єрою і майбутнім , так ясно : Володя піде у військовослужбовці , у телеграфісти , нарешті , в аптеку , де дослужиться до провізора ... хіба мало посад ?
Минала година - друга , а він усе сидів і думав ...
О третій годині , коли вже світало , двері обережно рипнули і до кімнати увійшла maman .
— Ти не спиш ? — запитала вона , позіхаючи .
— Спи , спи , я на хвилинку ...
Я тільки краплі візьму ...
