Азазелло допоміг буфетнику піднятися , надав інше сидіння .
Сповненим горя голосом буфетник відмовився від пропозиції господаря зняти штани та просушити їх перед вогнем і , відчуваючи себе геть незручно в мокрій спідній білизні та одежі , сів на іншу лавку з пересторогою .
— Я люблю сидіти низько , — промовив артист , — з низького не так небезпечно падати .
Так , тож ми зупинились на осетрині ?
Любчику мій !
Свіжість , свіжість і свіжість , ось що має бути девізом будь-якого буфетника .
Так ось , не бажаєте скуштувати ...
Тут у багряному світлі від каміна блиснула перед буфетником шпага , і Азазелло виклав на золоту тарілку шматок м'яса , що шкварчав , полив його лимонним соком і подав буфетнику золоту двозубу виделку .
— Вельмишановний .... я ...
— Ні , ні , спробуйте !
Буфетник з поваги поклав шматочок до рота та одразу зрозумів , що жує справді щось свіже і , головне , неймовірно смачне .
Однак , прожовуючи духмяне , соковите м'ясо , буфетник ледве не вдавився та не впав повторно .
З сусідньої кімнати вилетів великий темний птах та тихенько зачепив крилом лисину буфетника .
Сівши на камінну полицю поруч із годинником , птаха виявилась совою .
" Господи - боже мій ! — подумав нервовий , як усі буфетники , Андрій Фокич , — оце так квартирка ! "
