І , потворивши кілька разів слово « Тітка » , він вийшов .
Каштанка сіла і почала спостерігати .
Кіт нерухомо сів на матрацик і вдавав , що спить .
Гусак , витягуючи шию і тупцюючи на одному місці , продовжував говорити про щось швидко і гаряче .
Мабуть , це був дуже розумний гусак ; після кожної довгої тиради він щоразу здивовано задкував і вдавав , що захоплюється своєю промовою ...
Послухавши його і відповівши йому « рррр .. . » , Каштанка почала обнюхувати кути .
В одному із кутів стояло маленьке коритце , в якому вона побачила мочений горіх і розмоклі житні кірки — і почала їсти .
Гусак узагалі не образився , що незнайомий собака їсть його корм , а навпаки , заговорив ще гарячіше і , щоб не показувати свою довіру , сам підійшов до коритця і з‘їв кілька горошинок .
