— Олексію Семеновичу , цигани просять чаю і коньяку , — сказала стара .
— Можна вимагати ?
— Можна , мабуть ! — відповів Фролов .
— Ти знаєш , адже вони з господаря ресторану відсотки беруть за те , що вимагають з гостей частування .
Нині не можна вірити навіть тому , хто на горілку просить .
Народ все низький , підлий , розпещений .
Узяти хоч цих ось лакеїв .
Фізіономії , як у професорів , сиві , по двісті рублів на місяць видобувають , своїми будинками живуть , дочок у гімназіях навчають , але ти можеш лаятися і тон задавати , хоч греблю гати .
Інженер за карбованця з'їсть тебе , як банку гірчиці , та півнем проспіває .
Чесне слово , якби хоч один образився , я йому тисячу рублів подарував би !
— Що з тобою ? — запитав Альмер , дивлячись на нього з подивом .
— Звідки ця меланхолія ?
Ти червоний , звіром дивишся ...
Що з тобою ?
— Погано .
Штука одна в голові сидить .
Засіла цвяхом , і нічим її звідти не виколупаєш .
