« Як чоловік чоловікові , — кажу , — я піду і нагляну за ним » .
Я поклав пляшку " Гіркого Воскресіння " у свою кишеню і пішов на пагорб мерових володінь , найкращого будинку у місті , із мансардою і двома фігурами залізних собак на газоні .
Мер Бенкс повністю сидів на ліжку , звісивши ноги .
Він видавав такі звуки , що міг розбудити кожну дорослу людину у всьому Сан-Франциско .
Юнак стояв біля ліжка і тримав чашку води .
" Доку , — сказав мер , — я я жахливо хворий .
І скоро помру .
Ви точно не можете нічого зробити ?
‘ " « Пане Мер , — сказав я , — я не підготовлений С . К . Лапіуса .
Я ніколи не відвідував жодного заняття у медичному коледжі , — продовжив я , я прийшов , як звичайна людина , щоб дізнатися , чи може вона допомогти » .
