Маргарита під столом штовхнула ногою Майстра .
— З великим задоволенням , — відповів Майстер , вивчаючи Азазелло , а той продовжував :
— Ми сподіваємося , що і Маргарита Миколаївна не відмовиться від цього ?
— Я ж то , мабуть , відмовлюся , — сказала Маргарита , і знову її нога проїхалася по нозі Майстра .
— Чудова річ ! — вигукнув Азазелло , — от це я люблю .
Один - два і готово !
Не то , що тоді в Олександрівському саду .
— Ой , не нагадуйте мені , Азазелло !
Я тоді була дурна .
Та , між іншим , мене і не можна обвинувачувати за це — бо не щодня зустрічаєшся з нечистою силою !
— Аякже — підтверджував Азазелло , — якщо би щодня , це було б приємно !
— Мені самій подобається швидкість , — казала Маргарита заведено , — подобається швидкість та оголеність .
Як із маузера — раз !
Ох , як він стріляє , — вигукнула Маргарита , звертаючись до Майстра , — сімка під подушкою , і будь-яке очко ...
— Маргарита захмеліла , від чого очі в неї розгорілися .
